Водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, за винятком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого водокористувача чи за його клопотанням. 

Порядок відшкодування таких збитків водокористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Коментар:

До частини першої. Стаття 1166 ЦК встановлює загальні засади відшкодування шкоди. За загальним правилом відшкодуванню підлягає лише шкода, заподіяна в результаті протиправних діянь. Разом з тим, ч. 4 ст. 1166 ЦК встановлено виняток з цього правила, за яким шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Таким законом і є ВК, зокрема, його ч. 1 ст. 57.

Відповідно до коментованої норми, шкода, заподіяна припиненням права спеціального водокористування за клопотанням водокористувача (п. 1 ч. 1 ст. 55 ВК) або "з його вини" (п. 6 ч. 1 ст. 55 ВК), не відшкодовується.

До частини другої. Цією частиною вирішення питання про порядок відшкодування шкоди віднесено до відання КМ України, який своєю постановою від 14.08.96 N 966 затвердив Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування. Проте аналіз положень Порядку свідчить, що ним не вноситься нічого нового у правове регулювання відносин з відшкодування шкоди. Відсилка до спеціальної методики для визначення розміру відшкодування шкоди, заподіяної припинення чи зміною умов водокористування (п. 6 зазначеного Порядку), поки спрямовує "в нікуди" - на сьогодні методика відсутня.

Вищевикладене спонукає до висновку про необхідність відшкодування шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 57 ВК, за загальними правилами ст. 1166 ЦК.