САМОВІДВІД

 

самоусунення деяких учасників кримінального і цивільного процесу від участі в розгляді справ у випадках, коли вони прямо чи посередньо заінтересовані в цій справі або є підстави, що викликають сумнів в їх об'єктивності.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

САМОВРЯДУВАННЯ

 

внутрішня самоорганізація певної системи (трудового колективу, громадської організації, регіональної влади тощо), спрямована на самодостатній розвиток. За самоврядування переважна більшість питань розвитку (адміністративних, господарських, фінансових тощо, крім військових та питань зовнішніх стосунків) вирішуються без втручання центральних органів влади. В юридичному значенні самоврядування класифікується як місцеве, регіональне, професійне та громадське.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

САМОГУБСТВО

 

добровільне позбавлення себе життя будь-яким способом.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Самозайнята особа

 

платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

 

(ВР України, Податковий кодекс України від 02.12.2010 N 2755-VI)

 

Самозахист цивільних прав

 

застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

 

Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань.

 

Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

Самоправство

 

самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

 

Санація

 

система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 

(ВР України, Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-XII)

 

Свідок

 

особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

 

(ВР України, Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 N 1618-IV)

 

СВІДОЦТВО

 

документ, який офіційно підтверджує певний факт, що має юридичне значення (свідоцтво про народження, про шлюб, про смерть), або право особи (свідоцтво про право на спадщину, про право власності тощо). В деяких випадках свідоцтво має спеціальну назву: диплом про закінчення вищого навчального закладу, атестат та ін.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СВОБОДА

 

в юридичному значенні (на відміну від її розуміння у філософії, політиці, підприємництві тощо) ототожнюється з можливістю (дозволом) робити все те, що не заборонено законом (дозвільний принцип, притаманний демократичній правовій державі). За заборонним принципом свобода - це можливість (дозвіл) робити лише те, що законом дозволено.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СЕКРЕТАР СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

 

особа, на яку покладено обов'язок ведення протоколу судового засідання. Секретар судового засідання підписує цей протокол разом з головуючим. На секретаря судового засідання покладаються й обов'язки в допоміжній роботі щодо підготовки справи до розгляду в суді.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Секретний заповіт

 

заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом.

 

Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові. На конверті має бути підпис заповідача.

 

Нотаріус ставить на конверті свій посвідчувальний напис, скріплює печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

Сексуальні домагання

 

дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування.

 

(ВР України, Закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" від 08.09.2005 N 2866-IV)

 

Сервітут

 

визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК

 

визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу. Середній заробіток відображає регулярні виплати, зумовлені системами заробітної плати, і є типовим для даного працівника. Середній заробіток визначається з фактичної заробітної плати за минулий час. Законодавство передбачає різні способи обчислювання середнього заробітку залежно від мети.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СЕРТИФІКАТ

 

(від лат. certus - вірний + facio - роблю; означає посвідчення, письмове свідоцтво)

 

1) документ, що посвідчує асортимент, кількість і якість товару;

 

2) вид цінного папера, письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів (ощадний сертифікат);

 

3) документ, що посвідчує укладення договору страхування і містить його умови (страховий сертифікат). Є документом, що заміняє страховий поліс.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА

 

сукупність упорядкованих певним чином нормативно-правових актів держави.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СИСТЕМА ПРАВА

 

будова національного права, поділеного на галузі та інститути, тобто на значні, відносно автономні сукупності норм, що регулюють якісно відокремлені сфери суспільних відносин, які вимагають специфічних засобів правового впливу. Окремі галузі та інститути, логічно об'єднані в систему права, скріплені загальнотеоретичними правовими доктринами і вченнями, забезпечують всеосяжне правове регулювання в суспільстві.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Сім'я

 

первинний та основний осередок суспільства.

 

Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

 

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

 

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

 

Права члена сім'ї має одинока особа.

 

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

 

(Сімейний кодекс України від 10.01.2002 N 2947-III)

 

СІМЕЙНЕ ПРАВО

 

термін, який означає галузь права, науку, навчальну дисципліну і галузь законодавства. Предмет сімейного права складають засновані на шлюбі, родстві, усиновленні, опіці, піклуванні, прийнятті на виховання дітей особисті немайнові та майнові відносини, що виникають між членами сім'ї або за їх участю.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Скарга

 

звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

 

(ВР України, Закон "Про звернення громадян" від 02.10.1996 N 393/96-ВР)

 

СКЛАД ЗЛОЧИНУ

 

прийнята у кримінальному праві умовна конструкція, яка становить собою сукупність передбачених законом ознак, що характеризують діяння (у формі дії або бездіяльності) як злочин. До складу злочину входять чотири групи ознак (елементів складу злочину): об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона злочину.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СКОРОЧЕНА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ

 

режим робочого часу, за якого норма робочого часу тривалістю менш як 40 годин на тиждень встановлюється з метою охорони праці працівників окремих категорій.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СКОРОЧЕННЯ ШТАТІВ

 

зменшення планової (штатної) чисельності робітників і службовців підприємства, установи чи організації. Є однією з можливих підстав звільнення з роботи робітників і службовців з ініціативи адміністрації.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СЛІДСТВО

 

у кримінальному процесі збирання та перевірка доказів, необхідних і достатніх для з'ясування обставин, що входять в предмет доказування. Слідство охоплює: досудове слідство - стадія кримінального процесу; судове слідство - частина судового розгляду.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СЛІДЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

 

слідча дія, що полягає у проведенні спеціальних дослідів з метою перевірки зібраних доказів, одержання нових доказів, перевірки та оцінки версій про можливість існування певних фактів. У кримінально-процесуальному законодавстві України слідчої дії з такою назвою не передбачено, натомість її замінено на "відтворення обстановки і обставин події", що охоплює за змістом власне слідчий експеримент, перевірку показань на місці і реконструкцію.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СЛІДЧИЙ

 

посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, яка призначена в установленому законом порядку і наділена функцією провадження досудового слідства.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СЛІДЧІ ДІЇ

 

процесуальні дії, пов'язані з виявленням, фіксацією та перевіркою доказів у кримінальній справі. Закон передбачає проведення таких слідчих дій: допит свідка, потерпілого; очна ставка; пред'явлення для впізнання; обшук; виїмка; ексгумація трупа; огляд; освідування; відтворення обстановки та обставин події; призначення експертизи; прослуховування і запис телефонних та інших переговорів, якщо іншим способом одержати необхідну інформацію неможливо.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Службова недбалість

 

невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

 

СЛУЖБОВА ОСОБА

 

1) в кримінальному праві - особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. Службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують зазначені обов'язки;

 

2) в конституційному праві - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;

 

3) в міжнародному праві розрізняють термін:

 

а) "консульська службова особа" - всяка особа, включаючи главу консульства, якій доручено виконання консульських функцій. У визначення "консульська службова особа" включаються також особи, прикомандировані до консульства для навчання консульській службі (стажисти);

 

б) "консульська посадова особа" - особа, включаючи главу консульської установи, якій доручено виконувати консульські функції;

 

4) в цивільному праві застосовується для визначення особи відповідної юридичної особи, уповноваженої за законом вчиняти від її імені правочини, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Службове підроблення

 

складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

 

СЛУЖБОВІ ЗЛОЧИНИ

 

злочини, що порушують нормальну роботу державних або самоврядних органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, і які скоюються службовими особами з використанням свого службового становища. Дії або бездіяльність визнаються службовим злочином, якщо винний є службовою особою, а його дії (бездіяльність) пов'язані з його службовим становищем. До службових злочинів належать зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення, службова недбалість, одержання хабара, провокація хабара.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СОЛІДАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

(фр. solidaire, від лат. solidus - міцний)

 

за цивільним законодавством відповідальність кількох боржників перед кредитором, коли кредитор управі вимагати як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо повного або часткового виконання зобов'язання.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СОЛІДАРНИЙ БОРЖНИК

 

боржник, який відповідає за зобов'язання разом з усіма іншими боржниками, які вчинили свої надписи на векселі. За солідарним зобов'язанням кредитор вправі вимагати сплати боргу як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як усієї суми повністю, так і її частини.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Соціальні норми

 

загальні правила, що регулюють поведінку людей. Соціальні норми є моделями належної поведінки, вони наповнені інформацією про соціальні цінності та певний порядок ставлення до інших людей, природи, держави, релігії тощо. Серед соціальних норм виділяються дві важливі категорії їх: правові і неправові. Правовими є норми моралі, формальних і неформальних об'єднань, звичаї, традиції тощо. До найважливіших соціальних норм належать політичні норми, тобто норми, які регулюють відносини між партіями, націями, народностями, націями і державою тощо.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СПАДКОВЕ ПРАВО

 

сукупність правових норм, які встановлюють порядок і межі переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування та регулюють інші, пов'язані з цим, відносини; є інститутом цивільного права. Спадкове право визначає підстави спадкування: за законом (ab inestato), за заповітом (testamentum); час і місце відкриття спадщини; коло осіб, які можуть бути спадкоємцями, та інші умови спадкування.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Спадковий договір

 

За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

СПАДКОДАВЕЦЬ

 

особа, яка за життя мала право власності на майно, а також інші права і обов'язки, що належать до зобов'язальних, авторських, винахідницьких правовідносин, які після її смерті переходять спадкоємцям цієї особи.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СПАДКОЄМЦІ

 

особи, визначені законом або розпорядженням заповідача (у заповіті) набувачами майна спадкодавця в разі його смерті або оголошення померлим.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ

 

перехід прав і обов'язків померлого (спадкодавця) до спадкоємців у разі, коли спадкодавець не склав заповіту, коли спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або не прийняв її, коли спадкоємець за заповітом усувається від спадкування як негідний згідно із законодавством, коли заповідана лише частина майна, коли заповіт повністю або частково недійсний (у цьому разі спадкування за законом здійснюється лише в тій частині майна, щодо якої заповіт визнано недійсним), коли спадкоємець за заповітом помер раніше від спадкодавця.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

 СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

 

перехід прав і обов'язків померлого (спадкодавця) до спадкоємців на підставі розпорядження, викладеного у заповіті.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СПАДЩИНА (спадкова маса, спадкове майно)

 

сукупність прав та обов'язків спадкодавця, які переходять після його смерті до спадкоємців.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Спам

 

не замовлені попередньо споживачами електронні повідомлення, які або є масовими, або в яких не наведено достовірні відомості про повну назву, власну поштову чи електронну адресу замовника чи відправника цих повідомлень, або подальше отримання яких споживач не може припинити шляхом інформування про це замовника чи відправника.

 

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" від 09.08.2005 N 720)

 

Спекуляція

 

скуповування товарів або інших предметів, на які встановлено державні роздрібні ціни, в підприємствах (організаціях) торгівлі, а так само інших підприємствах, що здійснюють реалізацію товарів або інших предметів населенню, та їх перепродаж з метою наживи.

 

(Кримінальний кодекс України від 28.12.1960)

 

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ

 

підсистема судів спеціальної юрисдикції, що входять до системи судів загальної юрисдикції судової системи України. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені законом як спеціалізовані.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Списання договірне

 

списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

 

(ВР України, Закон "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 N 2346-III)

 

СПІВВІДПОВІДАЧ

 

особа, що бере участь у цивільній справі на боці відповідача.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

СПІВУЧАСНИКИ ЗЛОЧИНУ

 

дві або більше осіб - суб'єктів злочину, які беруть умисну спільну участь у вчиненні умисного злочину. Кримінальний кодекс України називає такі види співучасників злочину: виконавець, організатор, підбурювач та пособник.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)