1. Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

2. Міністерство фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.

3. Бюджетна класифікація має такі складові частини:

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків та кредитування бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.

Коментар:

1. Визначення бюджетної класифікації дає п. 3 ч. 1 статті 2 Бюджетного кодексу. Бюджетна класифікація - це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів. Інакше кажучи, це - систематизоване згрупування за певними ознаками доходів і видатків бюджету, які розташовані та закодовані у певному порядку. Групування показників доходів і видатків, яке проводиться в бюджетній класифікації, дає уявлення про соціально-економічний, відомчий, територіальний розріз доходів і скерування видатків, їх склад та структуру.

Бюджетна класифікація слугує тому, що використання даних про доходи і видатки, згрупованих за нею, дозволяє бачити рух бюджетних ресурсів і впливати на хід економічних і соціальних процесів. Співставлення запланованих і виконаних показників дає можливість робити висновки і пропозиції про формування і використання усіх ланок бюджетів, сконцентрувати кошти на виконання першочергових завдань економічного і соціального розвитку.

Групування доходів і видатків за однорідними ознаками значно спрощує і полегшує перевірку даних за бюджетами, співставлення кошторисів однорідних установ, сприяє умовам для об'єднання кошторисів до загальних зведень, спрощує контроль за виконанням бюджетів.

Бюджетна класифікація обов'язкова для всіх бюджетних установ. Бюджетна класифікація, розміщена у Бюджетному кодексі України, була спрощена і дала можливість забезпечити міжнародне співставлення складу і структури показників доходної і видаткової частини бюджету.

Бюджетні доходи та видатки розпорядників бюджетних коштів є різними за своїми ознаками. Логічно, що джерела, напрями використання та інші ознаки бюджетних доходів та видатків, наприклад, держави та органів місцевого самоврядування, різні та не можуть плануватись і виконуватись у рамках єдиної бюджетної системи країни без узагальнюючої класифікації. Завдяки бюджетній класифікації встановлюється єдине (загальнодержавне) систематизоване згрупування видатків, доходів, фінансування, кредитування бюджету, а також боргу за ключовими ознаками.

Бюджетна класифікація допомагає контролювати та визначати доцільність використання бюджетних коштів їх розпорядниками на всіх рівнях. Вона дозволяє уникнути зловживань посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів та запобігти створенню корупційних схем та незаконних маніпуляцій по відношенню до бюджету.

За допомогою бюджетної класифікації проводиться фінансовий аналіз в розрізі всіх найважливіших категорій видатків, а також інших показників бюджетів. Класифікація забезпечує можливість загальнодержавної та міжнародної порівнянності всіх наявних бюджетних показників для адекватної оцінки стану бюджетів (як місцевих між собою, так і в загальнодержавному розрізі, так і в порівнянні із іншими країнами) і можливості прогнозування та вчасної корекції.

Найголовнішою вимогою до бюджетної класифікації є її прозорість, адекватність та відповідність реальним показникам. Обов'язковість та постійність застосування бюджетної класифікації всіма учасниками бюджетного процесу є обов'язковою вимогою та запорукою її якісної та прогресивної роботи, що забезпечить реальне бачення стану загальнонаціонального та місцевих бюджетів.

2. Структура бюджетної класифікації в Україні була затверджена Постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 р. N 327 "Про структуру бюджетної класифікації", з метою створення єдиної інформаційної системи зведення державних доходів і видатків за всіма ланками бюджетної системи. На виконання цієї постанови з 1 січня 1998 р. наказом Міністра фінансів України була введена нова бюджетна класифікація. Відомчі класифікації видатків Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів були затверджені Міністром фінансів Автономної Республіки Крим, а керівники відповідних фінансових органів затвердили класифікації по місцевих бюджетах.

Бюджетна класифікація вміщує групування доходів за джерелами надходжень, а видатки - за їх направленням, а також джерела фінансування дефіциту - за однорідними ознаками, які розташовані та закодовані у певному порядку, і використовуються для складання і виконання бюджетів.

За допомогою бюджетної класифікації здійснюється контроль за діяльністю розпорядників бюджетних кошів та забезпечується єдина база систематизації показників бюджетів усіх рівнів бюджетної системи.

Розроблена бюджетна класифікація підлягає обов'язковому затвердженню Міністерством фінансів України, всі зміни, поправки та доповнення до неї вчиняються із обов'язковим затвердженням Міністерством фінансів України (наказ Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року N 604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження"), яке в свою чергу інформує про всі вчинені дії щодо бюджетної класифікації Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Бюджетна класифікація складається із чотирьох складових частин, а саме:

1) класифікація доходів бюджету;

2) класифікація видатків та кредитування бюджету;

3) класифікація фінансування бюджету;

4) класифікація боргу.