273.1. Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.

273.2. Ставки податку за один гектар нелісових земель, які надані у встановленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства, встановлюються:

273.2.1. за сільськогосподарські угіддя - відповідно до статті 272 цього Кодексу;

273.2.2. за ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, - відповідно до статей 276 і 280 цього Кодексу.

Коментар:

до пункту 273.1 статті 273 Податкового кодексу України

Під землями лісогосподарського призначення слід розуміти ділянки, згадані у ст. 55 ЗКУ, а також ст. 5 Лісового кодексу України (далі - ЛКУ). Відповідно до останньої "[д]о земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства".

Наведене визначення (як і визначення ч. 1 ст. 55 ЗКУ) "розпадається" на дві частини: до земель лісогосподарського призначення відносяться лісові та нелісові землі (ділянки), і сам в залежності від віднесення земельної ділянки до певного із наведених різновидів відрізняється режим оподаткування. Поняття лісових та нелісових земель дано в п. 14.1.98 та п. 14.1.119 ст. 14 ПКУ відповідно, проте вони не інформативні.

Поняття "земельна лісова ділянка" розкривається у ст. 1 ЛКУ: це "земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства".

У свою чергу, зміст поняття "лісовий фонд" (вжите у визначенні земельної лісової ділянки) визначається у ст. 1 ЛКУ як "[у]сі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них".Легальне поняття лісу наведене у цій же ст. 1 ЛКУ (щодо винятків з правила визначення лісу див. ст. 4 ЛКУ, ч. 2 ст. 55 ЗКУ).

Склад нелісових земель визначений безпосередньо ч. 1 ст. 5 ЛКУ: це землі, "зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства."

Щодо порядку сплати податку за лісові землі див. Розділ XVII ПКУ. Сума податку за лісові землі, на противагу загальному правилу, розраховується і залежить здебільшого від господарської діяльності на відповідній земельній ділянці (обсягу заготівлі деревини і т. ін.).

до пункту 273.2 статті 273 Податкового кодексу України

Ставки податку за одиницю площі нелісових земель у коментованій статті диференціюються відповідно:

До режиму оподаткування сільськогосподарських угідь (ст. 272 ПКУ). Йдеться про земельні ділянки, віднесені відповідно до даних державного земельного кадастру та правопосвідчуючого документа до земель лісогосподарського призначення, які є нелісовими землями і за складом угідь (відповідно до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) обліковуються як сільськогосподарські угіддя незалежно від знаходження в межах чи за межами населених пунктів.

Щодо режиму оподаткування нелісових лісогосподарських земель, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами та розташовані в межах населених пунктів (ст. 276 ПКУ), то ставки диференціюються за правилом, до якого відсилає п. 1 ст. 276 ПКУ. Так, при відсутності грошової оцінки відповідних земель застосовуються ставки, передбачені ст. 275 ПКУ.

При наявності грошової оцінки таких земель ситуація є дещо складнішою: п. 1 ст. 276 визначає, що податок справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до ст. 274 ПКУ. В свою чергу, у ст. 274 ПКУ закріплено ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, "... за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу".

На перший погляд, виникає питання можливості застосування ст. 274 для розрахунку ставки. Адже диспозиція ст. 274 ПКУ передбачає, що ставка податку встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених, зокрема, у ст. 273 ПКУ. Може здатись, що дана норма у розглядуваному випадку застосуванню не підлягає. Втім, на наш погляд, посилання на ст. 274 використовується лише для використання правила обчислення суми: "у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки". Таким чином, остаточний розрахунок суми податку для нелісових угідь земель лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами та розташовані в межах населених пунктів, які мають грошову оцінку, буде таким: сума податку = 3 % від суми, що складає 1 % від нормативної грошової оцінки земель.

У випадку розташування нелісових угідь, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами, поза межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, застосовуються ставки, визначені п. 2 ст. 280 ПКУ.