1. Влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням.

2. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

3. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

4. На особистий рахунок дитини перераховуються також державні пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.

Коментар:

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті, за загальним правилом, влаштування дитини до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу (медичного закладу, дитячого будинку, школи-інтернату, військового ліцею тощо) не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, за умови, що вони витрачаються за цільовим призначенням.

Цільове призначення аліментів означає витрачання їх на потреби дитини: на купівлю одягу, взуття для дитини, на лікування, оздоровлення, харчування дитини тощо. Якщо ж аліменти витрачаються не за цільовим призначенням, платник аліментів вправі звернутися до суду із позовом про припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів.

Аліментне зобов'язання є тривалим у часі правовідношенням і буде продовжувати діяти за наявності зазначених вище умов. Влаштування дитини до названих закладів не може слугувати підставою для припинення обов'язку батьків щодо утримання своєї неповнолітньої дитини, проте ця обставина може бути врахована судом при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів (див. коментар до ч. 2 ст. 192 СК).

Серед завдань, що покладаються на заклади охорони здоров'я, навчальні та інші заклади можна виділити одне із основних завдань - створення умов, наближених до домашніх, сприятливих розумовому, емоціональному та фізичному розвитку особистості дитини. Реалізація цього завдання безпосередньо впливає на утримання, виховання, освіту, розвиток неповнолітніх дітей.

2. Якщо батьки після влаштування дитини до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу не беруть участь або ж припиняють брати участь в її утриманні, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах - за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 245 СК на адміністрацію закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, у яких постійно проживає дитина, покладаються функції опікуна та піклувальника щодо неї. У зв'язку з чим, адміністрація цих закладів може пред'явити від імені дитини позов до її батьків про стягнення аліментів на дитину, якщо вони не беруть участь в її утриманні.

3. Частина 3 даної статті спрямована на усунення зловживань щодо нецільового використання аліментів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі. Наприклад, якщо аліменти використовуються для власних потреб одержувача аліментів. У такому випадку, суд може винести рішення про стягнення (перерахування) аліментів не на ім'я одержувача аліментів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, а на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Судом може бути також винесене рішення про перерахування на особистий рахунок дитини частини суми аліментів на її утримання.

Слід підкреслити, що перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України спрямоване також на захист сум аліментів від інфляції та надання можливості отримання додаткового доходу.

4. Дитина, яка влаштована та перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі зберігає право на державні пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника.

Призначення, оформлення та виплата пенсії та інших соціальних виплат можуть мати місце і після влаштування дитини до одного із зазначених у коментованій статті закладів.

Виплата пенсій та соціальних виплат ґрунтуються на вимогах законів України. Зокрема, дитина зберігає право на державну соціальну допомогу за наявності умов, передбачених ст. 1 Закону України від 16 листопада 2000 р. "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Даний Закон гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 21 листопада 1992 р. "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції Закону від 22 березня 2001 р.), громадяни України мають право на державну допомогу, зокрема у зв'язку із народженням дитини, з необхідністю догляду за нею до досягнення трирічного віку.

Порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. за N 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми".

Виплата соціальної допомоги дитині ґрунтується також на положеннях Закону України від 1 червня 2000 р. "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".

Дитина також зберігає право на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника, яке вона мала до влаштування її до закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу. Це право ґрунтується на положеннях ЦК, присвячених відшкодуванню шкоди, що завдана смертю потерпілого. Так, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті (ч. 1 ст. 1200). При цьому особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів (ч. 3 ст. 1200).

Для дитини, яка перебуває у дитячому будинку сімейного типу або у прийомній сім'ї передбачені спеціальні правила, встановлені Положенням про дитячий будинок сімейного типу, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р за N 564 (п. 14) та, відповідно, Положенням про прийомну сім'ю, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. за N 565 (п. 11).

Зокрема, передбачено, що за вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців. А за прийомними дітьми зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать прийомним дітям як пенсія, аліменти, інші види державної допомоги, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

Державні пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника перераховуються на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.